Факультатив Історія України 2 група ІІ курс

Тема: Інтегрування України в європейське та світове співтовариство

Європейська інтеграція — це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках — соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.

Європейська інтеграція — складний та суперечливий соціально-економічний процес налагодження тісного співробітництва європейських держав. Є одним із проявів провідної тенденції сучасного історичного розвитку — посилення всебічної взаємозалежності держав, передусім в економічній сфері, та подальшого зближення цивілізаційно споріднених національних спільнот

Україна стала рівноправним суб'єктом міжнародних відносин.

Правові засади зовнішньої політики України

Декларація про державний суверенітет (16 липня 1990 р.), у якій Україна проголосила намір стати нейтральною державою, не брати участь у військових блоках і дотримуватися трьох неядерних принципів: не виробляти, не приймати і не набувати ядерної зброї.

"Основні напрями зовнішньої політики України" (2 липня 1993 р.), у яких зафіксовано зміст національних інтересів України у сфері міжнародних відносин і головні завдання її зовнішньої політики.

Конституція України (28 червня 1996 р.), де визначена спрямованість зовнішньої політики України на забезпечення мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства на основі норм міжнародного права.

Перша половина 1990-х рр. - головне завдання зовнішньої політики України - забезпечення її міжнародного визнання (Україну визнало 186 держав - членів ООН) і набуття статусу позаблокової та без'ядерної держави.

Друга половина 1990-х рр. - намагання реалізувати стратегію багатовекторності зовнішньої політики, розвивати відносини зі стратегічними партнерами (Аргентина, Азербайджан, Болгарія, Білорусь, Грузія, Ізраїль, Китай, Канада, Молдова, Німеччина, Польща, Румунія, Росія, США, Словаччина, Туреччина, Узбекистан, Угорщина, Фінляндія).

Участь у діяльності міжнародних організацій:

ООН (Організація Об'єднаних Націй);

ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй із питань освіти, науки і культури);

ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі);

РЄ (Рада Європи);

СНД (Співдружність Незалежних Держав);

ГУАМ (об'єднання Грузії, України, Азербайджану, Молдови);

МАГАТЕ (Міжнародне агенство з атомної енергетики);

МВФ (Міжнародний валютний фонд);

СБ (Світовий банк).

21 грудня 2005 року Рада Міністрів Євросоюзу визнала Україну державою з ринковою економікою.

2008 р. - Україна набула повноправного членства у СОТ (Світова організація торгівлі).

Україна веде активну роботу зі вступу до ЄС, розвиває відносини з НАТО.

За президентства Януковича цей тривалий курс внутрішньої та зовнішньої політики держави був поставлений під загрозу. Видане напередодні підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розпорядження уряду Азарова «Питання укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами – членами, з іншої сторони» від 21 листопада 2013 року викликало хвилю протестів, відомих як Євромайдан. Рівно за тиждень 28 листопада 2013 Янукович спостерігав як Грузія та Молдова на 3-му саміті ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі зробили чергові кроки у співпраці з ЄС і наздогнали України на шляху Європейської інтеграції. Натомість українська делегація не підписала Угоду про асоціацію. Європарламент назвав рішення Києва відкласти підписання Угоди про асоціацію "однією з основних втрачених можливостей". У раптовому повороті політики президента Януковича західні політики вбачали вплив або тиск Москви. В офіційних відозвах тодішньої влади йшлося про економічні ризики, пов'язані зі скороченням товарообігу зі східними сусідами України, та про "вимушену паузу" в євроінтеграці. Альтернативою зближенню України з ЄС розглядався проєкт Митного союзу з РФ, Казахстаном і Білоруссю, що сприймався багатьма як крок у минуле. Після перемоги Євромайдану 13 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову, якою підтвердила курс країни на інтеграцію із Європейським союзом. Як заявив на засіданні Ради спікер парламенту Олександр Турчинов, в документі також відображені "першочергові кроки в цьому напрямку". Однак внаслідок анексії Криму, початку військового конфлікту на Сході України та пов'язаних із цим політичних, соціальних й економічних проблем України "вимушену паузу" взяла тепер європейська спільнота.