Узагальнення знань за розділом УІ
«Україна в роки Другої світової
війни (1939-1945 рр.)»
Радянсько – німецький договори 1939 року і західно -
українські землі
1.1. Підписання
Пакту про ненапад між Німеччиною та СРСР
2. Укладення договору про «Дружбу і кордони»
між Німеччиною та СРСР
2.1. Перехід
Польського кордону Червоною Армією
2. Напад Німеччини на Польщу
3.1. Чи була
Німеччина готова до війни?
2. Яка країна була захоплена і розчленована
Німеччиною перед нападом на Польщу
4.1. Якою була
друга назва Пакту про ненапад
2. Чому Гітлер пішов на підписання договору з
СРСР?
5.1. Чи стали на
захист Польщі її союзники Англія та Франція?
2. Чи гарантував Пакт про ненапад мир у
Європі?
6.1. Хто був
командуючим українським фронтом?
2. До чого закликали польських солдатів
радянські листівки?
7.1. Чи створили
поляки фронт проти радянських військ?
2. Кому здався польський гарнізон у Львові –
німцям чи радянським військам?
8.1. Яким було
ставлення населення Західної України до Червоної Армії?
9.1. Якими були
плани Сталіна щодо Західної України?
2. Чи всі жителі Західної України позитивно
ставились до Червоної Армії?
10.1.Коли Західна
Україна ввійшла до складу УРСР?
2. Коли Бессарабія і Північна Буковина ввійшли
до складу СРСР?
11.1. Радянізація
це захід чи процес?
2. Скільки областей було утворено на
приєднаних територіях?
12.1. Примусове
виселення населення, яке не підтримує владу, називається?
2. Розшифрувати абревіатуру ОУН
Окупація України військами Німеччини та її союзниками
1.Назвати події за
датами
1. 7 липня 1941р. – 7 вересня 1941р.
2. 22 липня 1942р.
3. 5 серпня 1941р. – 16 жовтня 1941р.
4. 30 жовтня 1941р – 4 липня 1942р.
2.1. Чим повинна
була стати Україна для німецьких окупантів?
3.1. Коли німецькі
війська почали діяти за планом Барбаросса?
2. Як називається війна що починається з метою
попередження нападу?
4.1. Яким для СРСР
був початок війни?
2. Чи мав уряд СРСР інформацію про можливий
напад Німеччиини?
5.1. Якими
військовими діями розпочалася Велика Вітчизняна війна
2. Яку групу німецьких армій було розгорнуто
на Україні?
6.1. Прізвища
командуючих радянськими військами на Україні?
2. Коли і де відбулася перша велика танкова
битва?
7.1. Як сприйняла
більшість населення СРСР війну з фашистами?
2. Організація людських і матеріальних
ресурсів на військові цілі називається?
8.1. Як називається
тактика знищення всіх матеріальних цінностей на територіях, яким загрожує
окупація?
2. Вивезення матеріальних цінностей та
населення в тил називається
9.1. Коли радянські
війська залишили Київ?
2. Скільки днів тривала оборона Одеси?
10.1. Де було
здійснено спробу контратакувати німецькі війська весною 1942р.
2. Чи були успішними ці військові операції?
11.1. За яким
принципом діяв Сталінський режим щодо людських ресурсів у роки війни?
12. 1. Як оцінювали
фашисти опір червоноармійців і цивільного населення?
2. День повної окупації України фашистами?
Окупаційний режим і розгортання руху Опору в Україні
1.1. Який план
передбачав «Онімечення східних земель»?
2.Місцеве населення німецького походження
називалося…
2.1. Назва режиму,
запроваджуваного на окупованих землях.
2. Спеціальний табір у якому люди були
приречені на знищення?
3.1. Політика,
спрямована на фізичне винищення Євреїв?
2. Боротьба населення на окупованих територіях
проти фашистів?
4.1. Які форми
боротьби були характерні для радянського руху Опору? (
2. Яке військове формування було утворене ОУН
на початку 1942р.?
5.1. Коли відбулося
проголошення Української держави у Львові?
2. Коли було створено Український штаб
партизанського руху?
6.1. На скільки зон
була розчленована окупована Україна?
7.1. Скільки
концтаборів було створено на окупованій території України?
2. Скільки всього військовополонених фашисти
знищили в українських концтаборах?
8.1. Найвідоміше
місце масових страт у Києві?
2. Скільки людей було вивезено людей до
Німеччини в період 1942 – 1944рр.
9.1. Скільки течій
руху Опору було в Україні?
2. Яка течія руху Опору в Україні була
наймасовішою?
10.1. Яка течія
руху Опору добивалася державної незалежності України?
11.1. Скільки
партизанських загонів і груп залишилося на червень 1942р.?
2. Які партизанські з’єднання у жовтні 1942р.
провели рейди по тилах фашистів?
12.1. Чи був єдиним
націоналістичний український рух у роки війни?
2. Чи визнала
окупаційна влада оголошення Української держави у Львові?
Відповіді короткі
Поняття для повторення
Друга світова війна
– світова війна, що тривала з 1 вересня 1939 р. по 2 вересня 1945р. Розпочалася
нападом Німеччини на Польщу, а закінчилася капітуляцією союзника Німеччини Японії.
Велика Вітчизняна
війна – війна між СРСР та Німеччиною з 22 червня 1941 р. по 9 травня 1945 р.
Основні союзники
Німеччини у війні: Італія, Угорщина, Румунія, Японія, Фінляндія, Словаччина.
Нагадаємо, що
напередодні війни українські землі перебували у складі наступних держав: на Наддніпрянські
Україні була створена УРСР, що входила до складу СРСР; Східна Галичина перебувала
у складі Польщі; Північна Буковина і Бессарабія – у складі Румунії; Закарпаття
– у складі Угорщини.
РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939 р. І ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ
ЗЕМЛІ
23 серпня 1939 р.
був підписаний у Москві Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР на 10 років,
який отримав назву пакт Молотова-Ріббентропа; до нього додавався таємний
протокол щодо розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії
річок Нарев, Вісла, Сян. У сфері впливу СРСР опинялася переважна частина
західноукраїнських земель. Пакт Молотова-Ріббентропа – назва таємного
додаткового протоколу до договору про ненапад між СРСР та Німеччиною,
підписаного у Москві наркомом закордонних справ СРСР В. Молотовим та міністром
закордонних справ Німеччини А. фон Ріббентропом. До документу додавався
секретний протокол, який визначав зони впливу СРСР та Німеччини у Східній
Європі. В статті 1 таємного протоколу вказувалось, що північний кордон Литви
буде лінією, яка розмежовує сфери впливу СРСР та Німеччини в Прибалтиці.
Наступні статті документу торкалися статусу західноукраїнських земель. У статі
2 вказано: “У випадку територіальнополітичного перевлаштування областей, що
входять до складу Польської держави, кордон інтересів Німеччини та СРСР буде
приблизно проходити по лінії річок Нарев, Вісла, Сян...”. В статті 3
зазначалось “стосовно південного-сходу Європи, з радянського боку
підкреслюється інтерес СРСР до Бессарабії. Німецька сторона заявляє про її повну
політичну незацікавленість в цих областях...” . Укладена угода в історичній
літературі отримала назву "Пакт Молотова-Ріббентропа". Таємний протокол
був грубим порушенням міжнародного права. Під дипломатичним виразом
“територіальнополітичного перевлаштування” малося на увазі агресія і розподіл
територій незалежних держав. Договір дав Німеччині можливість почати агресію
проти Польщі, забезпечив їй тил на сході майже на два роки.
1 вересня 1939 р. –
напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни.
17 вересня 1939 р.
– вступ Червоної армії на територію Польщі згідно з попередніми домовленостями
з Німеччиною; впродовж 12 днів майже без боїв було зайнято Західну Україну.
28 вересня 1939 р. –
підписання Договору про дружбу та кордони і чергового таємного протоколу між
Німеччиною та СРСР, за яким Польща як держава зникала з мапи світу, кордон між
сторонами встановлювався по «лінії Керзона»: Східна Галичина й Західна Волинь
відійшли до СРСР; Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя опинилися під
німецькою окупацією. На чолі усієї окупованої території стояло німецьке
рейхсміністерство у справах окупованих східних областей під керівництвом
рейхсміністра А. Розенберга.
Німецька адміністрація: рейхскомісар,
генеральні комісари, окружні комісари, міські комісари, коменданти.
Місцева
адміністрація (переважно з місцевих мешканців): у містах — бургомістри, в
районах — голови, в селах – старости.
Поліцейські органи:
гестапо (державна таємна поліція); СС (охоронні загони нацистів); СД (служба безпеки);
жандармерія.
Нацистський «новий порядок» в Україні Травень 1940 р. – розробка німцями плану «Ост», який
передбачав такі заходи:
- германізацію та
колонізацію території Східної Європи, у тому числі й українських земель;
- фізичне знищення
частини слов’янського населення;
- перетворення
витривалих і здорових представників слов’янства на рабів;
- масовий терор
проти євреїв та циган;
- голокост –
загибель значної частини єврейського населення Європи в ході систематичного переслідування
і знищення його нацистами та їхніми пособниками в Німеччині й на захоплених територіях
у 1933-1945 рр. Загинуло 6 млн. євреїв з 10 млн., що проживали в Європі.
Згідно з планом
«Ост» на окупованій території України німці встановили «новий порядок».
«Новий порядок» – жорстокий режим, установлений німецько-фашистськими загарбниками на окупованій
території України та в інших частинах СРСР, що супроводжувався масовими
розстрілами і депортацією місцевого населення.
Основні заходи
«нового порядку»:
- скасування
чинності радянського законодавства, введення німецького кримінального права і
судів;
- запровадження
комендантської години;
- дискримінація
українського населення;
- тотальний терор
(трагедія Бабиного Яру в Києві (початок масових розстрілів 29-30 вересня 1941 р.), Дробицького Яру в Харкові, знищення
населення у Янівському концтаборі; всього в Україні існувало 180 великих
концтаборів і 50 гетто);
- примусова мобілізація
робочої сили в Німеччину (2,5 млн. чол.);
Остарбайтери («східні робітники») – німецький термін для означення осіб, вивезених
гітлерівцями в роки Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини із
східних окупованих територій.
- економічний визиск
України (вивезення хліба, продовольства, устаткування заводів і фабрик, культурних
цінностей і навіть чорнозему до Німеччини);
- збереження
колгоспної системи під новою назвою «общинні господарства» (за винятком західноукраїнських
земель);
- використання
примусової праці місцевого населення тощо.
Нелюдський «новий
порядок» призвів до організації руху Опору фашистським загарбникам на окупованих
територіях.
Заняття мають бути виконані письмово і переслані на пошту
Немає коментарів:
Дописати коментар