6.12.2021

Історія Україна 3 група ІІІ курс

Шановні здобувачі освіти, продовжуємо навчання.

Фото виконаних робіт надсилайте у Вайбер або Телеграм

Тема: Українці у світі. Зв'язки  з українською діаспорою

1.     1.Опрацюйте матеріал з даної теми.

3.     2.Зробіть конспект в робочому зошиті із зазначенням теми та дати уроку.

Українська громада в країнах світу

В історії формування сучасної української діаспори простежуються чотири хвилі масового переселенського руху з України.

Перша хвиля еміграції з України (остання чверть ХІХ ст. ‑ початок Першої світової війни) була зумовлена переважно соціально-економічними причинами.

Другий масовий відтік частини населення за межі своєї батьківщини припав на період між двома світовими війнами і був викликаний соціально-економічними та політичними обставинами.

Друга світова війна та її наслідки викликали третю хвилю масової української еміграції, майже винятково політичну.

Четверта хвиля міграції припала на кінець ХХ ст. і мала, передусім, соціально-економічний характер.

Протягом останніх років еміграційний потік з України до деяких країн (зокрема, Канади та США) якісно змінився: дедалі більше зростає частка науково-технічної інтелігенції (як правило, це фахівці в таких галузях, як системний аналіз, програмування, біологія, нові матеріали, комп’ютеризація тощо).

З розпадом СРСР і утворенням на його просторах нових суверенних держав, українські етнічні меншини, сформовані в цих країнах внаслідок переміщення трудових ресурсів при тоталітарному режимі, перейшли на становище закордонних. Виникло, по суті, нове соціальне явище – східна українська діаспора.

Внаслідок міждержавних територіальних поділів ХХ століття частина українського етносу опинилася за межами України. Ця категорія закордонних українців належить до автохтонних національних меншин низки країн Європи (Польща, Словаччина, Білорусь, Румунія, Придністровський регіон Молдови, прикордонні області Російської Федерації).

Нині число осіб українського походження, які проживають за межами України, за приблизними підрахунками становить від 12-ти до 20-ти мільйонів.

Найбільше закордонних українців проживає в Російській Федерації. За результатами Всеросійського перепису 2010 року їх чисельність складає 1,93 млн. осіб зі статусом громадян РФ, які ідентифікують себе як етнічні українці. Проте, згідно з неофіційною статистикою, чисельність української меншини в Росії сягає понад 10 млн. осіб. Так, ще кілька років тому російські демографи публічно декларували факт проживання в країні близько 8-10 млн. російських громадян українського походження.

За даними останнього перепису населення, що пройшов у 2006 році, в Канаді проживає 1 209 085 осіб українського походження, причому у 300 590 з них – обоє батьків є українцями, а у 908 495 – один з батьків є українцем. Порівняно з переписом 2001 року кількість осіб українського походження, що проживають в Канаді, зросла на 138 025 осіб або на 0,26%.

Чисельність осіб українського походження в США, згідно даних офіційної статистики, сягає 892992 особи. Проте деякі американські демографи вважають, що реальне число представників українського етносу в США ‑ понад 1,5 млн. осіб.

Серед країн проживання найбільших українських громад зарубіжжя – Бразилія (500 тисяч), Казахстан (333 тисячі), Молдова (477 тисяч), Аргентина (250-300 тисяч), Білорусь (159 тисяч), Німеччина (123,3 тисяч), Узбекистан (близько 87 тисяч).

Чисельні українські громади проживають також у Румунії (згідно з результатами останнього перепису населення (2011 р.) на території Румунії проживають 51,7 тис. етнічних українців), Латвії (45,69 тисяч), Польщі (49 тисяч), Великій Британії (за неофіційною статистикою близько 30 тисяч), Азербайджані (за офіційними даними 29 тисяч, за неофіційними - не більше 15 тисяч), Естонії (22 тисячі), Франції (близько 30 тисяч), Киргизстані (22,9 тисяч), Туркменістані (за офіційними даними близько 23 тисяч, за неофіційними - не більше 14 тисяч), Чехії (понад 22 тисячі), Литві (22 тисячі), Сербії і Чорногорії (понад 20 тисяч), Австралії (38,8 тисяч), Австрії (близько 12 тисячі), Словаччині (7,43 тисяч), Парагваї (10-12 тисяч), Грузії (7 тисяч), Угорщині (понад 8 тисяч), Боснії і Герцеговині (близько 5 тисяч), Хорватії (4 тисячі), Таджикистані (понад 3 тисячі), Болгарії (1,8 тисяч), Вірменії (1,6 тисяч), Чилі (близько 1 тисячі).

Водночас, велика кількість українських громадян – представників української тимчасової трудової міграції зосереджена в Іспанії (86 тисяч), Португалії (близько 42 тисяч), Греції (понад 32 тисячі) та інших державах.

Порівняно з іншими світовими діаспорами, українські громади мають найбільшу кількість різних громадських об’єднань (за приблизними підрахунками – близько 3 тисяч). Найбільше їх у Канаді – майже тисяча осередків: політичних, культурно-освітніх, професійних (об’єднання лікарів, учителів, інженерів, адвокатів), жіночих, молодіжних тощо.

Авторитетною міжнародною українською організацією є Світовий Конгрес Українців (СКУ), який об’єднує близько 300 громадських організацій закордонних українців з більше, ніж 30 країн світу.

Міжнародними об’єднаннями є також Європейський конгрес українців (представляє інтереси українських громад у 23 країнах, здебільшого в Центральній та Східній Європі), Світова федерація українських жіночих організацій, а також Світова федерація українських лемківських об’єднань.

Основним координаційним органом світового українства є Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР), створена українськими громадськими організаціями з України та з-за кордону в 1992 р. За статутом УВКР є міжнародною спілкою об'єднань громадян, діяльність якої поширюється на територію України та інших держав.

У низці держав Східної і, частково, Центральної Європи, а також у країнах Балтії політико-правовий статус української громади закріплено законодавчо як національної меншини. Це забезпечує державну підтримку зусиль місцевих українських громад щодо збереження своєї національної самобутності, здобуття освіти й інформації рідною мовою тощо. У країнах, де українська громада не має статусу національної меншини, забезпечення її національно-культурних потреб є справою бажання та організаційних зусиль етнічних українців, які проживають у цих країнах.

Питання задоволення національно-культурних потреб українців за кордоном є предметом двосторонніх міждержавних переговорів на всіх рівнях. З року в рік збільшується число двосторонніх угод, які передбачають реалізацію культурно-освітніх та інших запитів української діаспори. Створюються двосторонні змішані міжурядові комісії з питань забезпечення прав національних меншин.

Всесвітні форуми українців

Згідно зі Статутом Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР) вищим органом її управління є Всесвітній форум українців, який скликається один раз на 4 роки. За роки існування незалежної Української держави відбулося 5 Форумів.

І Всесвітній форум українців відбувся 21-24 серпня 1992 р. Під час проведення Форуму відбулися засідання відповідних секцій, «круглих столів», на яких розглядалися актуальні питання політичного, економічного, соціального, освітнього та культурного розвитку нової незалежної Української держави. Було прийнято рішення про створення Української Всесвітньої Координаційної Ради, першим головою якої обрано Михайла Гориня. УВКР була зареєстрована Міністерством юстиції України 3 травня 1993 р.

ІІ Всесвітній форум українців відбувся 21-25 серпня 1997 р. У його роботі взяли участь 600 делегатів та 240 гостей із 46 країн світу та з України, високі посадові особи нашої держави, представники всіх регіонів країни. У ході Форуму було проаналізовано політичні та соціально-економічні процеси в нашій державі, а також обговорено питання подальшого розвитку співпраці України із закордонними українцями.

ІІІ Всесвітній форум українців відбувся 18-20 серпня 2001 р. У його роботі взяло участь 300 делегатів та 50 почесних гостей із 42 країн світу, високі посадові особи нашої держави. У ході роботи Форуму було обговорено широке коло питань щодо забезпечення прав та задоволення культурно-освітніх потреб закордонних українців. За підсумками роботи Форуму було прийнято Резолюцію.

IV Всесвітній форум українців відбувся 18-20 серпня 2006 р. У роботі Форуму взяли участь 450 делегатів, 450 гостей та 450 учасників фестивалю «Український спів у світі». У ході роботи Форуму та його тематичних секційбуло всесторонньо обговорено питання діяльності закордонного українства, його зв’язків з історичною Батьківщиною, місця та ролі українців у сучасному світі, економічних, політичних, соціально-гуманітарних, культурно-освітніх та мовних проблем. За результатами роботибулоприйнято Ухвалу.

V Всесвітній форум українців відбувся 19-21 серпня 2012 р. У роботі Форуму взяли участь 287 делегатів та 50 почесних гостей від 42 країн світу, високі посадові особи нашої держави, представники регіонів України. У рамках Форуму було проведено пленарне засідання та відбулася робота секцій з гуманітарних, правових, інформаційних, молодіжних питань, стану українців в РФ та нової хвилі еміграції та міграційної політики, питань освіти і виховання. За результатами роботи Форуму було прийнято Ухвалу. Новим головою Української Всесвітньої Координаційної Ради було обрано М.Ратушного.

Також можна надсилати відповіді на електронну пошту

Домашнє завдання: зробити конспект.

Бажаю успіхів! Консультація відбудеться у відеочаті Вайбера. Усім попередньо налагодити зі мною контакт у Вайбері. Також можна надсилати відповіді на електронну пошту

Якщо будуть виникати питання, звертайтеся, завжди буду рада допомогти. Мій номер телефону у Вас є.