Громадянська освіта, 2 група ІІ курс
13.09.2022
Фото виконаних робіт надсилайте у Вайбер або Телеграм
Тема: Як аналізувати медіатексти
Скористайтеся посиланням
- Громадянська освіта
https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/10-klas/8-gromadyanska-osvta-10-klas/
Ключові поняття медіаосвіти:
1. Хто передає інформацію і чому? Агентства медіа
2. Який це тип тексту? Категорії медіа
3. Як цей текст створений? Технології медіа
4. Як ми дізнаємося про те, що цей текст означає? Мови медіа
5. Хто сприймає цей текст, і який сенс з нього витягує? Аудиторії медіа
6. Як цей текст являє свою тематику? Репрезентації медіа
Аспект аналізу медіатекстів
1. розуміння сюжету як серії сконструйованих умовностей, таких як мотиви вчинків персонажів, епізоди, ієрархія подій і героїв і т. д.
2. аналіз яких відкрито виражених ідей, тих чи інших пристрастей (упередженостей) авторів медіатексту мається на увазі
3. розуміння, що основний зміст медіатексту передається через комбінацію елементів (таких як звук, кадр, перспектива тощо)
4. порівняння гендерних, соціальних і професійних стереотипів у медіатекстах різних «культурних полів»
5. розуміння того, як жанр проясняє очікування аудиторії стосовно змісту медіатексту
6. розуміння ряду шляхів організації й представлення життєвого матеріалу в медіатексті та критичний аналіз думок інших учнів
7. аналіз того, як символічні коди, використовувані медіа (кадр, ракурс і т. д.), можуть взаємодіяти один з одним для створення визначеного змісту тексту
8. аналіз ефекту впливу реклами, розгляд значення реклами для комерційних медіа
9. порівняння шляхів, якими різні види медіа інтерпретують схожі фабули чи історії
10. порівняння й аналіз медіатекстів однакових і різних типів (наприклад, репортажі в різних газетах, на телебаченні, у системі Інтернет
Аспект оцінки медіатекстів
1. визначення різниці між реальною подією та її відображенням у медіатексті, дискусія на цю тему
2. підбір прикладів соціальних впливів деяких медіатекстів
3. розпізнавання конкретних й абстрактних значень у медіатексті, розуміння того, що люди сприймають медіатексти диференційовано - у залежності від багатьох факторів, таких як вік, стать, раса, життєвий досвід
4. використання медіатексту для дослідження людських відносин, нових ідей, своєї та чужої культури («діалог культур»), критичний аналіз медіатекстів, пояснення того, як медіатексти можуть впливати на аудиторію
5. оцінка ефективності різних елементів, використовуваних у медіатексті, та пояснення причин такого роду впливів
6. вираження власних переваг під час дискусії про медіапродукцію й обґрунтування свого вибору
7. уважне та критичне «читання» медіатекстів, включаючи різні розважальні й навчальні медіатексти, аналіз окремих компонентів тексту, їх впливу
8. аналіз впливу медіа на переконання та ціннісні орієнтації людей, включаючи їх зміни
9. аналіз впливу медіа на аудиторію в залежності від типів медіапродукції
Домашнє завдання.
Опрацювати текст: Розділ 5 Тема 1 с.98-102 , запитання с.102 1-12
Практичне заняття: «Аналіз медіатексту»
Мета: застосування набутих
здобувачами освіти знань та навичок в галузях політичної, правової,
економічної, соціальної, культурної, медійної грамотності школярів, які формувалися
в ході вивчень тем розділу;
формування
інформаційно-цифрових
та соціально-громадянських компетентностей;
виховування в здобувачів освіти ключових загальнолюдських цінностей.
Вправа «Йди за дороговказом». Назвати форми медіа тексту.
ІНТЕРНЕТ
ТЕЛЕБАЧЕНННЯ
РАДІО
ГАЗЕТИ
МАГАЗИНИ
ЖУРНАЛИ
Практичне завдання:
використовуючи зображення, назвати форми медіа тексту.
Відповіді: Інтернет,
телебачення, радіо, журнали, газети.
Виконання практичних завдань.
Блок А. Критичний аналіз реклами в інтернеті.
Практичне завдання: проаналізувати зміст спам-реклами (співідношення
зображення та тексту) на ваш розсуд.
Поради від «кіберполіції».
«ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ІНТЕРНЕТ ШАХРАЇВ»
Тож правоохоронці рекомендують:
1. Нікому не повідомляти свій ПІН-код і номер карти, навіть особам, які по
телефону представляються працівниками банку.
2. Не носити записаний ПІН-код в гаманці чи в мобільному телефоні.
3. У разі втрати (крадіжки) карти негайно зателефонувати до банківської
установи для її блокування. Те ж саме необхідно зробити, якщо картка залишилась
в банкоматі та не видається держателю.
4. Підключити послугу "SMS-банкінг" та відслідковувати всі
свої фінансові операції.
5. Встановити щоденний ліміт видачі коштів
за картковим рахунком.
6. При здійсненні розрахунків в мережі Інтернет користуватися перевіреними
сайтами (тобто такими, де використовується захищений протокол https://).
7. На комп’ютерах використовувати актуальне антивірусне програмне
забезпечення.
8. Здійснювати розрахунок платіжною карткою в кафе, ресторанах,
магазинах тощо лише особисто або при візуальному контролі (тримати картку
в полі зору).
9. При отриманні коштів в банкоматі звертати увагу на його зовнішній
вигляд, наявність чужорідних або сторонніх предметів (так званих
"накладок"). При підозрі у виявленні
"накладки" телефонувати до банківської установи та повідомляти
про свою підозру.
10. При отриманні телефонного дзвінка на Ваш мобільний телефон (отриманні
СМС-повідомлення про блокування платіжної картки чи наявності невідомої раніше
заборгованості перед банком) від осіб, які представляються працівниками
банку, НЕ ПОВІДОМЛЯТИ їм ніякої інформації про свою платіжну картку
(ПІН-код, CVV номер, строк дії картки, слово-пароль тощо). У разі необхідності
краще приїхати особисто до банківської установи для з’ясування всіх обставин
або зателефонувати за номером, який вказаний на картці;
11. У разі отримання на мобільний телефон СМС-повідомлень про
"перемогу в конкурсі", "перемогу в розіграші",
"виграші автомобіля" у жодному разі нікуди не пересилати кошти,
а негайно повідомляти про такі "пропозиції" правоохоронні
органи.
Пам’ятайте, що сьогодні такий вид
шахрайства – один з найбільш розповсюджених.
Немає коментарів:
Дописати коментар