28.09.2022
Історія України. Факультатив. 2 група ІІ курс
Шановні здобувачі освіти, продовжуємо навчання.
Фото виконаних робіт надсилайте у Вайбер або Телеграм
Робота з історичними джерелами
• Використовуючи наведені висловлювання, зробить висновок, позиція якої сторони відображала реальний стан справ у країні.
Із звернення УЦР до громадян України
«Німці не мішаються і ніякої зміни в тім не мають робити... не мають заміру в чім-небудь перемінити наші закони і порядки, обмежити самостійність і суверенність нашої Республіки».
Із листа генерала Е. Людендорфа
«Треба було задушити більшовизм на Україні й запровадити там такі порядки, які могли б дати нам воєнні користі: збіжжя і сировину: для цього треба просуватися у глиб країни».
• Одним-двома реченнями продовжте речення.
П. Скоропадський — це.
Робота з таблицею
• Опрацювати матеріал схеми і/або матеріал підручника й виконати завдання.
Завдання
1. Охарактеризуйте соціальну базу гетьманського режиму.
2. Яким чином було сформовано державний апарат Української Держави?
3. Охарактеризуйте основні напрями соціально-економічних перетворень в Українській Державі.
4. Що було зроблено для формування української армії?
5. Чому, на ваш погляд, гетьман зробив спробу відновити українське козацтво?
6. Проаналізуйте міжнародну діяльність гетьманського уряду.
7. Назвіть сильні і слабкі сторони в аграрній політиці Скоропадського.
8. Спрогнозуйте реакцію населення на заходи Скоропадського.
Робота з історичним джерелом
• Прочитайте джерело і скажіть, чи погоджуєтесь ви з точкою зору П. Скоропадського?
П. Скоропадський про причини перевороту 29 квітня 1918 р.
«...Мені хочеться поки що сказати лише одне: пам’ятайте, що, коли б не було мого виступу, німці, кілька днів пізніше, завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно було б оперте на загальних основах окупації і нічого спільного з українством, розуміється, не було б. Тим самим не було б Української держави, яка реально появилась на світовій арені хоч в цьому короткому періоді Гетьманства».
Робота з хронологічною таблицею
• Опрацювавши відповідний матеріал підручника, складіть хронологічну таблицю «Боротьба українських партій проти Гетьманщини».
Орієнтовний вигляд таблиці
Дата | Подія |
Серпень 1918 р. | У Києві було створено Український національний союз (УНС) на чолі з В. Винниченком для боротьби проти гетьманського режиму |
14 листопада 1918 р. | П. Скоропадський видає Грамоту про федерацію України з небільшовицькою Росією. УНС створює Директорію УНР (тимчасовий верховний орган УНР) для організації боротьби з гетьманатом |
17 листопада 1918 р. | Директорія підготувала угоду про нейтралітет з окупаційними військами |
Дата | Подія |
18 листопада 1918 р. | Війська гетьмана зазнали поразки від військ Директорії під Мотовилівкою |
14 грудня 1918 р. | Гетьман зрікся влади |
18 грудня 1918 р. | Вступ Директорії до Києва |
• Чому, на вашу думку, зазнав поразки П. Скоропадський?
• Проаналізуйте партійний склад Директорії і скажіть, на які верстви спиралась Директорія у своїй боротьбі проти гетьмана Скоропадського.
Робота з історичним джерелом
• Опрацюйте текст документа й дайте відповіді на запитання.
Із Декларації Директорії УНР
«Героїчним поривом українського озброєного трудового народу зметено з лиця землі української руйнуюче поміщицько-монархічне панування — гетьманщину.
До повного вирішення земельної реформи Директорія Української Народної республіки оголосила: всі дрібні селянські господарства і всі трудові господарства залишаються в користуванні попередніх їх власників непорушними, а решта земель переходить у користування безземельних і малоземельних селян, насамперед тих, хто пішов у військо республіки для боротьби з бувшим гетьманом.
Відновлено восьмигодинний робочий день, право коаліцій і страйків, а також усю повноту прав робітничих фабричних комітетів.
Директорія є тимчасова верховна влада революційного часу. Влада в Українській Народній республіці має належати лише класам працюючим — робітництву й селянству. Так звані «пануючі класи», класи земельної, промислової буржуазії, за сім місяців свого панування в Україні доказали свою цілковиту нездатність і надзвичайну шкідливість для всього народу і управління державою. З боку революційного правительства було би злочинством допустити ці класи до участі в управлінні країною.
Директорія вважає своїм обов’язком взяти під керування УНР головні галузі української промисловості і направити господарство в інтересах працюючих класів, а не малої групи класу великовласників.
У сфері міжнародних відносин Директорія стоїть на ґрунті цілковитого нейтралітету і бажання мирного співжиття з народами всіх держав».
Запитання
1. На розв’язання яких першочергових проблем була спрямована внутрішня
й зовнішня політика Директорії?
2. Чиї інтереси вона відображала?
3. Як ви вважаєте, чи можна було здійснити таку програму дій наприкінці
1918 р.? Чому?
Робота з історичним джерелом
• Опрацюйте текст джерела й дайте відповіді на запитання.
Із відозви Української Національної ради від 1 листопада 1918 р.
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ!
Голосимо тобі вість про визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі. Дня 19 жовтня утворилася на українських землях, бувшої Австро-Угорської монархії, Українська Держава і її найвища влада — Українська Національна Рада.
З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть у столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави. Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській Національній раді. Всі вони мають стати на її оборону.
Усе здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть у складу української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок.
Як тільки буде забезпечене й укріплене існування Української Держави, Українська Національна рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.
Запитання
1. У чому суть документа? До кого він звертається? До яких дій закликає?
2. Під яким терміном увійшла в історію ця подія?
Учитель розповідає про проголошення ЗУНР, її перші кроки в розбудові держави та проголошення Акту злуки між УНР та ЗУНР.
1. Яке історичне значення мав Акт злуки УНР і ЗУНР?
2. Чи згодні ви з думкою про те, що ця подія була суто символічною, а справжнього об’єднання так і не відбулося?
• Що спільного й відмінного було у ставленні до української державності П. Скоропадського і Є. Петрушевича?
Робота з картою
1. Назвіть українські регіони, які увійшли до складу ЗУНР.
2. Де і коли було проголошено про приєднання до Соборної України Буковини?
3. Назвіть місця перебування уряду ЗУНР.
4. Де і коли було проголошено Гуцульську республіку?
5. У складі яких країн восени 1919 р. опинились:
а) Буковина,
б) Покуття,
в) Закарпаття,
г) Східна Галичина?
ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
Робота з історичною інформацією
• Опрацюйте наведену інформацію і визначте причини падіння ЗУНР. Український історик С. Макарчук про причини поразки ЗУНР
«Згадуючи про ЗУНР, не можна обійти питання про причини її поразки. Про це писалося багато і загалом правильно. Наша корективе полягає лише в одному: найсуттєвішою з цих причин вважаємо радянський фактор. „.У січні 1919 р. Галичині вже не доводилося надіятися на допомогу з Великої України, а треба було думати про допомогу Українській Народній республіці, у березні ж двобій малої Галичини з Польщею переріс у «боротьбу Галичини з Антантою». Поразки, завдані Українській Народній республіці російсько-більшовицькою Червоною Армією, потягнули за собою і поразки Галицької Армії на польському та інших фронтах».
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Підготувати повідомлення про життя і діяльність Нестора Махна.
Немає коментарів:
Дописати коментар