вівторок, 31 березня 2020 р.

Німецька мова 3 група, І курс


1. Скачати підручник для 10-го класу Автор С. І. Сотникова, Г. В. Гоголєва Німецька мова за посиланнями:


Або скачати в розділі «Підручники».
2. Опрацювати матеріал на с.150-152
3. Назвіть німецькомовні країни і розкажіть про них.
4. Повторити вивчені слова.

Домашнє завдання:
Вправа 8, ст.152
Перепишіть нові слова, знайдіть переклад самостійно. Вивчіть слова напам’ять

неділя, 29 березня 2020 р.

Німецька мова 2 група, ІІ курс



1. Скачати підручник для 11-го класу Автор С. Сотнікова Г. Гоголєва Німецька мова за посиланням:

  • https://portfel.info/load/11_klas/nimecka_mova/sotnikova_2019_rik/20-1-0-26086
  • http://shkola.in.ua/1129-nimetska-mova-11-klas-sotnykova-2019-11-i-rik.html

2. Опрацювати матеріал на с.69
3. Повторювати вивчені слова

Домашнє завдання:
Опишіть ситуації на с.68

Історія України 2 група, ІІ курс

Тема: Акт проголошення незалежності України. Референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 року

1. Опрацюйте матеріал з даної теми, § 21. Підручник В. Власов, С. Кульчицький Історія України для 11 кл.
Зробіть конспект в робочому зошиті із зазначенням теми та дати уроку.
Дайте відповіді на наступні запитання.
Також можна надсилати відповіді на електронну пошту
2. Прочитайте  фрагмент з «Акту проголошення незалежності України» у чому його історичне значення ?
3. Проаналізуйте таблицю-схему «Чинники, що зумовили проголошення незалежності України». Прокоментуйте твердження.
4. Проаналізуйте  спогади Президента України Л. Кравчука с.182.

Домашнє завдання
5. Опрацювати текст § 21.Подумайте над питанням № 6 с.183




Всесвітня історія 3 група, І курс


                                       Тема: Югославія у 1920-1930-ті рр.
Опрацювати §19  с.122-126  підручника І.Щупак 10кл. Всесвітня історія. 
Рівень стандарту. Підручник можна скачати у розділі «Підручники».
Домашнє завдання :
1. Зробити конспект параграфа.
2. Дати відповіді на питання на с.126., питання 7 письмово.
3. Вивчити дати с.126.
4. Мислю творчо й самостійно:
Як Ви вважаєте, які проблеми Югославії, що обумовили її розпад на початку 1990-х років, були породжені у 1918 -1939 рр.?
                                                                                             
Тема.  Югославія у 1920-1930-ті рр.
Мета уроку: створити умови для розвитку історичної компетентності учнів,
розвитку інтересу до вивчення світової історії, логічного мислення, історичної грамотної мови, самоконтролю
виховання ключових історичних   компетентності.  
Очікувані результати: після уроку здобувачі освіти зможуть:характеризувати особливості соціально-економічного та політичного розвитку нової незалежної європейської держави Югославії ;  хронологічно співвідносити події та явища теми.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
1. Організаційний етап. Мотивація навчальної діяльності здобувачів.
2. Актуалізація опорних знань:
1. Знайдіть та назвіть на карті територію та столицю  Югославії.
 2. Пригадайте, коли і до складу якого військового блоку входила країна під час Першої світової війни.                 
3. Вивчення нового матеріалу :
3.1     Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
3.2     Національне питання в Югославії
3.3     Видовданська Конституція 1921 р.
3.4     Державний переворот 1929р. і встановлення монархічної диктатури
3.5     Югославія в 1930- ті роки
3.6     Державний переворот 1941 р.
Югославія — таку назву отримала держава, що утворилася 1929 р. внаслідок об’єднання кількох південнослов’ янських земель. Серед них були як незалежні держави — Сербія, Чорногорія, так і землі, що входили до складу Австро-Угорщини, — Хорватія, Боснія,Герцеговина, Словенія , Далмація, Воєводина. У політичному, економічному й культурному житті одразу виникли складні проблеми, пов’язані з боротьбою між великосерб- ською буржуазією та хорватськими й словенськими сепаратистами. В уряді королівства головні посади належали сербським політикам, декілька міністерських портфелів віддали тим хорватам і словенцям, котрі були прибічниками централізації. У державному апараті, поліції та армії переважали серби.
Найбільш економічно розвиненими регіонами були Словенія і Хорватія, яких не влаштовувала відсутність реальної влади у новій державі. Гострі суперечності виникли в зовнішньополітичній діяльності. Хорватія традиційно орієнтувалася на Німеччину, Словенія — на Австрію, Сербія — на Росію, а Боснія — на мусульманські країни. Ця орієнтація склалася історично й продовжувала зберігатися в майбутньому. Найгострішими були релігійні суперечності, що пояснювалися приналежністю народів Королівства до різних віросповідань: православного (серби і чорногорці), католицького (хорвати, словенці), мусульманського (серби Боснії, які сповідували іслам). У країні виникла взаємна релігійна нетерпимість народів.
Національне питання в Югославії
Найбільш гострим питанням для Королівства стала великосербська політика, яку проводили король та уряд. Унітарне Югославське королівство на чолі з сербською династією Карагеоргієвичів не враховувало особливостей історичного розвитку та по- літичного стану народів і територій, які входили до нього. Тому національне питання протягом усього міжвоєнного часу було тією віссю, навколо якої вирувало внутрішньополітичне життя країни.
Вибухонебезпечна ситуація складалася в Косові, де після поразки від турків 1389 р. Сербська держава припинила існування. У національній самосвідомості сербів Косово посідало особливе міс- це, адже тут перебував центр сербської державності. Проте від кінця XVII ст. сербське населення з різних причин почало залишати свою прабатьківщину, переселяючись переважно до Воєводіни, а на їхнє місце турецька адміністрація поселяла албанців. Невдовзі албанці склали тут більшість населення.
Албанізація Косова — роз’ятрена рана у сербській національній свідомості. У міжвоєнний період в цьому регіоні виникали числен- ні конфлікти між сербами та албанцями. Прогресивні сили і в Хорватії, і в Словенії, здіймаючи прапор націоналізму, прагнули суве- ренітету й незалежності, що відповідало настроям значної частини жителів цих районів королівства. Загострення національних суперечностей призвело до військово-монархічного перевороту в січні 1929 р.
         Видовданська Конституція 1921 р.
28 чеврня 1921 р. у день св..Виду Установчі збори ухвалили Конституцію Королівства сербів, хорватів і словенців, названу Видовданською. Королю, особу якого оголосили недоторконною Основний закон надавав великі права: разом з Народною скупщиною (парламентом) він здійснював законодавчу владу, через Раду міністрів – виконавчу. Крім цього, королю належало право здійснювати зовнішню політику, він був верховним головнокомандуючим.

4. Рефлексія:
1. Які проблеми залишалися нерозв’язаними у Королівстві?
5. Підсумок уроку.




середа, 25 березня 2020 р.

Історія України 3 група, І курс


Тема: Окупація України військами Німеччини та її союзниками
1. Опрацюйте матеріал з даної теми, § 33. Підручник  О. І. Пометун,  Н. М. Гупан  Історія України для 10 кл.
Підручник можна скачати у розділі «Підручники»
2. Зробіть конспект в робочому зошиті із зазначенням теми та дати уроку.
3. Подумайте і дайте відповіді на питання 1-6 с.216.
Відповіді можна надсилати на електронну пошту
4. Прочитайте  Документ  « З промови райскомісара України Еріха Коха в Рівному 26 серпня 1942 р.» с.211
Як ставився Е.Кох до України? Які завдання він ставив своїм підлеглим?

Домашнє завдання : § 33,  питання 7-12 с.216, повторити і вивчити дати, визначення
Дати
23 серпня 1939 — Радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього (Пакт Молотова—Ріббентропа).
1 вересня 1939 — Початок Другої світової війни.
17 вересня 1939 — Вторгнення Червоної армії на територію Західної України.
Червень 1940 — Вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини.
22 червня 1941 — Напад Німеччини на СРСР.
30 червня 1941 — Проголошення Акта відновлення Української Держави.
14 жовтня 1942 — Створення Української повстанської армії (УПА).
Грудень 1942 — Початок вигнання нацистських військ та їхніх союзників з України.
Січень-лютий 1944 — Корсунь-Шевченківська наступальна операція.

Не бійтесь заглядати у словник:
це пишний яр, а не сумне провалля…
М. Рильський
Визначення
Бліцкриг — теорія досягнення швидкої перемоги у війні, побудована на тому, що противник буде захоплений зненацька й не встигне розгорнути свої сили. Був використаний Німеччиною в Першій та Другій світових війнах.
Голокост — планомірне та організоване знищення єврейського населення в роки Другої світової війни. Жертвами Голокосту стали 6 млн євреїв (в Україні — 1,4 млн).
Колабораціонізм — явище, яке притаманне періоду Другої світової війни; співпраця урядів, окремих осіб з окупантами.
«Нацистський новий порядок» — назва окупаційного режиму, встановленого нацистами на загарбаних територіях. Відзначався особливою жорстокістю й масовим знищенням мирних громадян.
Окупаційні зони (в Україні) — адміністративно-територіальні зони створені нацистами після окупації України. Передбачали розчленування території України, знищення її як єдиного цілого. На території України було створено Рейхскомісаріат Україна, дистрикт Галичина, Трансністрію й зону військової адміністрації, яка включала східні райони України до Азовського моря і Крим.
Остарбайтер — німецький термін для позначення осіб, які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій під час Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.
План «Барбаросса» — стратегічний план «блискавичної війни» нацистської Німеччини проти СРСР, затверджений 18 грудня 1940 р. План передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної армії в прикордонних боях та захопленням европейської частини СРСР по лінії Волга—Архангельськ. Головний удар завдавався через Білорусію на Москву.

Факультатив «Історія України» для 3 групи, І курсу


Тема: Підсумкове узагальнення знань та умінь учнів
1. Вгадайте історичну подію за картиною - тест

Ø Давня історія України
Ø Образотворче мистецтво України-Русі
Ø Архітектура  України-Русі
Ø Галицько-Волинська держава
Ø Пам’ятки ХУІ ст.
Ø ХУІІ ст.
Ø Кін.ХУІІ - ХУІІІ ст.

Пам`ятки історії України у онлайн-вправах.

Бажаю успіху!

Тема: Включення українських земель до складу Російської імперії

Наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст. переважна більшість українських земель — Лівобережжя, Слобожанщина, Правобережжя, Південь — входили до складу Російської держави. Західноукраїнські землі — Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття — перебували під владою Австрійської монархії.

У 60-х — 80-х роках XVIII ст. царський уряд ліквідував залишки Української козацької держави. Було ліквідовано гетьманство, скасовано поділ на козацькі полки та впроваджено новий адміністративний устрій за російським зразком, козацькі полки перетворені на регулярні полки російської армії. На Лівобережжі і Слобожанщині колишня козацька старшина перетворилася на дворянство (шляхту). У 1796 р., як і в Росії, замість намісництв були створені губернії: Малоросійська (Лівобережжя), Слобідсько-Українська (Слобожанщина), Новоросійська (Південь і Крим), Київська, Подільська і Волинська (Правобережжя). У першій половині ХІХ ст. утвердився такий адміністративний поділ Східної України: Чернігівська, Полтавська, Харківська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська і Таврійська губернії. Царський уряд систему управління будував за військовим зразком. Були утворені генерал-губернаторства: Малоросійське (1802 р.), з 1835 р. — Харківське й Чернігівське з губерніями Харківською, Полтавською і Чернігівською, Новоросійсько-Бессарабське з губерніями Херсонською, Катеринославською, Таврійською і Бессарабською областю, Київське з губерніями Київською, Волинською й Подільською. На чолі генерал-губернаторств стояли військові генерал-губернатори, які користувалися майже необмеженою владою. Під владою Австро-Угорщини перебували Північна Буковина, Східна Галичина й Закарпаття.

Протягом першої половини ХІХ ст., унаслідок природного приросту й швидкої колонізації малозаселених районів Півдня, зростало населення України. Особливо швидко кількісно збільшувалося населення степової України. Напередодні реформи 1861 р. лише у двох південних губерніях — Херсонській і Катеринославській — налічувалося понад 2 млн. чол. Усього ж із 1787 р. по 1862 р. населення трьох степових губерній — Катеринославської, Херсонської й Таврійської — збільшилося в чотири рази.

У Південній Україні виникли компактні поселення народів різних національностей. Велику групу іноземних колоністів складали так звані «чорноморські німці». У містах Півдня проживали італійці, вірмени та євреї.

На Правобережній Україні проживало багато поляків, а також німців, євреїв, татар, болгар. У Західній Галичині українці і поляки складали по 40 %, євреї — приблизно 10 % населення, а у Східній Галичині українці становили близько 65 %, поляки — майже 20 %, євреї — 10 %.

Домашнє завдання:  зробити конспект, виписати і вивчити дати

Німецька мова 3 група, І курс


1. Скачати підручник для 10-го класу Автор С. І. Сотникова, Г. В. Гоголєва Німецька мова за посиланнями:




Підручник можна скачати у розділі «Підручники».
2. Опрацювати матеріал на с. 147
3. Вести бесіду по темі «Природа і погода».

Домашнє завдання:
Вправа 1, ст.147

Історія України 2група, ІІ курс


Тема: Створення Меджлісу кримськотатарського народу.
 Спроба державного перевороту в СРСР
1. Опрацюйте матеріал з даної теми, § 19 с.164-165, § 21 с.175-178. Підручник В. Власов, С. Кульчицький Історія України для 11 кл.
Підручник можна скачати у розділі «Підручники».
2. Зробіть конспект параграфів в робочому зошиті із зазначенням теми та дати уроку.
3. Попрацюйте з документом № 2 на с.165. Дайте відповіді на питання:   
Проаналізуйте принципи, які проголошував Курултай.
Чому російськомовне населення півострова зустріло багнетами декларацію Курултаю?Чому вона не знайшла підтримки серед владних кіл ані в Києві, ані в Москві.
4. Охарактеризуйте діяльність Леоніда Кравчука.
Відповіді можна надсилати на електронну пошту

Домашнє завдання
§ 19 с.164-165, питання 5. с.166 (Прокоментуйте події або явища, про які йдеться у фрагменті джерела «Статут Організації кримськотатарського національного руху»)
§ 21 с.175-178,  питання с.1-6 с.183.
Подумайте і дайте відповідь: Роль України в розпаді СРСР


Не бійтесь заглядати у словник:
це пишний яр, а не сумне провалля…
М. Рильський
КУРУЛТАЙ - (тур. — з'їзд, збори) — 1) У давніх монгольських і тюркських, народів — з'їзд знаті для вирішення найважливіших державних питань. Термін застосовувався також як назва зборів, свят, бенкетів. К. як державний орган з'явився у часи Чингісхана. На поч. 13 ст. монгольський хан Темучин, спираючись на племена, які його підтримували, об'єднав під своєю владою решту монгольських племен. 1206 на К. кочової аристократії Темучина було обрано ханом усіх монголів під ім'ям Чингісхана. Під час його правління К. збиралися досить часто, бо їм надавалося великого значення. Збиралися вони й пізніше, в Золотій Орді, яку заснував хан Батий у пониззі Волги. Тут К. існував як колегіальний орган. У ньому брали участь сини хана, його найближчі родичі (царевичі), вдови ханів, еміри, нойони, беги, темники. К. не був постійно діючим органом. Він збирався в особливо важливих випадках, і його скликанню надавалося урочистого характеру. К. звичайно приурочувався до релігійних свят. На ньому вирішувалися питання війни і миру, найважливіші спори між представниками феод, верхівки, переглядалися кордони улусів, оголошувалися рішення хана, розглядалися ін. питання державних справ. До компетенції К. належало обрання хана. К. був дорадчим органом. Він приймав рішення, угодні ханові. Статус К. визначено у «Великій Ясі» — зб. монгольських законів і звичаїв. Після розпаду Золотої Орди в ханствах Криму і Кавказу К. продовжував збиратися аж до припинення їх незалежного політ, існування.

2) Вищий орган державної влади в Бухарській Нар. Рад. Республіці та Хорезмській Нар. Рад. Республіці (1920).

3) Представницький орган кримськотатарського народу. Перший К. відбувся у лист. 1917 у м. Бахчисараї. Відновив діяльність у червні 1991. Правовий статус К регулюється відповідним регламентом.



ГКЧП (рос. – Государственный комитет по чрезвычайному положению) – орган, створений 19 серпня 1991 групою державних керівників СРСР з метою блокування подальшого ходу ініційованої М. Горбачовим «перебудови» і недопущення підписання нової союзної угоди. Напередодні, 18 серпня 1991 група майбутніх членів ГКЧП прилетіла у смт. Форос (підпорядковане Ялтинській міській раді, АР Крим) на дачу, де перебував М. Горбачов, і висунула йому вимогу, щоб він пішов у відставку або підписав указ про запровадження надзвичай. стану в країні. Оскільки М. Горбачов відмовився виконувати вимогу, то його ізолювали на дачі, а виконання обов’язків Президента СРСР перебрав на себе (за власним указом) тодішній Віце-президент СРСР Г. Янаєв. Крім нього, до складу ГКЧП увійшли: 1-й заст. голови Ради оборони СРСР О.Бакланов, Голова КДБ СРСР В. Крючков, Прем’єр-міністр СРСР В. Павлов, Міністр внутр. справ СРСР Б. Пуго, голова Селянської спілки СРСР В.Стародубцев, голова Асоціації державних підпр-в і об’єктів промисловості, будівництва, транспорту і зв’язку СРСР О.Тізяков, Міністр оборони СРСР Д. Язов. У своїй першій заяві члени ГКЧП мотивували створення цієї структури необхідністю подолання кризи, політичної, міжнаціональної і громадян. конфронтації, хаосу, анархії, що загрожують життю і безпеці громадян СРСР, а також самому його існуванню. У окремих місцевостях СРСР від 19 серпня 1991 на 6 місяців запроваджувався надзвичай. стан. У «Зверненні до рад. народу» ГКЧП констатував, що розпочата М. Горбачовим політика «перебудови» зайшла у глухий кут, влада втратила довіру населення, країна стала некерованою. Своєю першою постановою ГКЧП призупинив діяльність непідконтрольних владі політ. партій, громад. організацій і масових рухів, заборонив проведення мітингів, демонстрацій, страйків. Він також намагався взяти під контроль ЗМІ. До Москви, де було введено надзвичай. стан, та ін. великих міст країни підтягувались військ. частини. Під Києвом були зосереджені Кіровабадські та Кременчуцькі десант.-штурм. бригади (1,2 тис. осіб), на одеській трасі знаходився піхотний полк 72-ї дивізії. У межах Києва дислокувалися 2–3 тис. військовослужбовців. У стані підвищеної бойової готовності перебувала 10-тис. Деснянська танкова дивізія. У аеропорту «Бориспіль» (побл. м. Бориспіль Київ. обл.) приземлився десант. полк спец. призначення з м. Брест (Білорусь), що мав на меті захоплення уряд. структур. Дії ГКЧП слід кваліфікувати як спробу консервативних сил у парт.-держ. керівництві відтворити авторитарну модель держави, взяти реванш за політику реформ і демократизації, що здійснювалась у попередні роки. Від самого початку ГКЧП почав стикатись із спротивом. У Москві цей спротив очолив Президент РФ Б. Єльцин, якого підтримали Голова РМ РРФСР І.Сілаєв та Голова ВР РРФСР Р. Хасбулатов. Ще 19 серпня 1991 Б. Єльцин видав указ, за яким декрети ГКЧП були заборонені на тер. Росії. Не дивлячись на введення у Москві надзвичай. стану, більшість населення і частина війська відкрито виступили проти ГКЧП, що завадило реалізації його планів. У Києві командуючий сухопутними військами СРСР генерал В.Варенніков у присутності 1-го секр. ЦК КПУ вимагав від Голови ВР УРСР Л. Кравчука визнати закон. дії ГКЧП і зміни політ. курсу. Зайнявши спочатку вичікувальну позицію, Л. Кравчук під впливом нац.-демократ. сил, які рішуче засудили дії ГКЧП, 20 серпня 1991 назвав зміну влади анти консти-туційною і закликав до захисту суверенітету України. Після невдалої спроби заколотників оволодіти Будинком уряду у Москві в ніч з 20 на 21 серпня 1991 стало зрозуміло, що ГКЧП зазнає поразки. Пізно ввечері 22 серпня 1991 М. Горбачов як Президент СРСР повідомив, що він знову контролює ситуацію. Однак події 19– 21 серпня 1991, діяльність і крах ГКЧП радикально змінили цю ситуацію, стали потуж. каталізатором розпаду СРСР. Після провалу путчу, що його невдало організував ГКЧП, республіки, які на той час ще залишались у складі СРСР, одна за іншою почали проголошувати незалежність. 24 серпня 1991 ВР УРСР прийняла Акт про незалежність України. Цей процес завершився підписанням угоди у Біловезькій Пущі (Білорусь), що формально легалізувала колапс союз. держави. Члени ГКЧП (крім Б. Пуго, який покінчив життя самогубством) були заарештовані і засуджені. 1992 всі вони амністовані.

Літ.: Август-91. Москва, 1991; Путч. Хроника тревожных дней. Москва, 1991; Хроніка опору: Док., ін. офіц. матеріали, свідчення преси про спробу держ. перевороту, вчинену т. зв. ГКЧП у серпні 1991 р. К., 1991; Богданова О. ЧП союзного масштаба // Столич. новости. 2000. 5–11 дек.; Медведев Р. За кулисами августа. К 10-й годовщине ГКЧП // Моск. новости. 2001. 7–13, 14–20 авг.; Політична історія України. ХХ століття: У 6 т. Т. 6. К., 2003.

Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) (рос. Государственный комитет по чрезвычайному положению, ГКЧП) — організація, створена 18 серпня 1991 року з метою збереження СРСР шляхом усунення від влади президента, дії якого учасники комітету розглядали як неконституційні.
Члени ДКНС
Янаєв Геннадій Іванович — Віце-президент СРСР, голова ДКНС
Бакланов Олег Дмитрович — перший заступник Голови Ради оборони СРСР
Крючков Володимир Олександрович — Голова Комітету Державної Безпеки СРСР
Павлов Валентин Сергійович — Прем'єр-міністр СРСР
Пуго Борис Карлович — Міністр внутрішніх справ СРСР
Стародубцев Василь Олександрович — Голова Селянської спілки СРСР
Тізяков Олександр Іванович — Президент Асоціації державних підприємств та об'єднань промисловості, транспорту та зв'язку
Язов Дмитро Тимофійович — Міністр оборони СРСР


понеділок, 23 березня 2020 р.

Німецька мова 2 група, ІІ курс


1. Скачати підручник для 11-го класу Автор С. Сотнікова Г. Гоголєва Німецька мова за посиланням:


2. Опрацювати матеріал на с.67-68
3. Повторювати вивчені слова

Домашнє завдання:
Вправа 5 ст. 68. Перепишіть нові слова, знайдіть переклад самостійно. Вивчіть слова напам’ять.

Всесвітня історія 3 група, І курс


Тема: Болгарія у 1920-1930-і роки
Необхідно опрацювати §18 підручника І.Щупак 10кл.Всесвітня історія. Рівень стандарту, с.117-120. Підручник можна скачати у розділі «Підручники». Домашнє завдання :
1. Зробити конспект параграфа.
2. Дати відповіді на 3, 5, 7, 9 питання на с.120.
3. Вивчити дати.
4. Мислю творчо й самостійно: 
Які уроки, на Вашу думку, мало б винести керівництво сучасної Болгарії з історії своєї країни у міжвоєнний період?
Болгарія, яка в роки Першої світової війни була членом Четверного союзу, ще в ході війни пережила революційну кризу. Після прориву військами Антанти болгарського фронту у вересні 1918 р. у війську почалося стихійне повстання. Повсталі пішли на столицю - Софію. Для переговорів з повстанцями уряд царя Фердинанда направив делегацію, серед членів якої були й популярні у народних масах діячі лівого Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС) О. Стамболійський і Р. Даскалов. Однак Даскалов приєднався до повстанців і проголосив Болгарію республікою на чолі із Стамболійським. Останньою територією, що захопили повстанці, було село Владай у 15 км від столиці. Невдовзі повстання було придушене. 29 вересня 1918 р. Болгарія першою з країн Четверного союзу вийшла з війни, новим царем став син Фердинанда - Борис III. У цей час зросла популярність Болгарської компартії (БКП), що утворилася у 1919 році.
На виборах у Народне зібрання більшість голосів отримали БЗНС і БКП. Цар доручив О. Стамболійському сформувати уряд. Комуністи не захотіли співробітничати з Селянською партією, і незабаром (1920 р.) було сформовано однопартійний уряд з представників БЗНС. Уряд О. Стамболійського у 1920 - 1923 рр. провів реформи:
- встановлено 8-годинний робочий день;
- розпочата аграрна реформа;
- запроваджено прогресивне оподаткування.
У зовнішній політиці уряду не вдалося пом'якшити умови Нейського мирного договору, за яким Болгарія втратила 10% території і частину озброєння, їй було заборонено мати регулярну армію.
Частина фінансово-промислової буржуазії і реакційного офіцерства, яка об'єдналася у спілку "Народний зговір", була незадоволена реформами уряду.
В ніч з 8 на 9 червня 1923 р. за підтримки царя Бориса здійснено реакційний державний переворот, міністрів і депутатів від БЗНС заарештували, О. Стамболійського по-звірячому вбили. Було встановлено профашистську диктатуру. В новому уряді основні пости зайняли військові, реформи припинили, почалося переслідування діячів БЗНС і БКП. БКП, що в ході перевороту не виступила проти змовників, вважаючи, що йде боротьба між міською і сільською буржуазією, 22-23 вересня 1923 р. підняла антифашистське повстання. Метою його були ліквідація диктатури і прихід до влади робітничо-селянського уряду. Опорними пунктами повсталих стали Старозагорська округа (південна Болгарія) і м. Фердинанд (нині - Михайловград) у північно-західній Болгарії. Повстання зазнало поразки, загинули близько 20 тис. повстанців.
Змовники з "Народного зговору" не змогли оздоровити економічну ситуацію в країні, тому лідер "Зговору" А. Цанков поступився владою більш поміркованим діячам своєї спілки, а на виборах 1931 р. перемогла опозиція, яку становили буржуазні партії і праве крило БЗНС.
У країні тривала діяльність фашистських організацій - "Народно-соціальний рух", "Звено". 19 травня 1934 р. лідер "Звена" полковник К. Георгієв здійснив новий переворот. Була встановлена фашистська диктатура, скасована Конституція, розпущено парламент, заборонено політичні партії та профспілки, введено монополію держави на зовнішню торгівлю. Однак Борис III, використовуючи протиріччя у таборі фашистів, сприяв падінню уряду Георгієва, і у 1935 р. до нього перейшла вся повнота влади. Монархо-фашистська диктатура протрималася у Болгарії до вересня 1944 року.

четвер, 19 березня 2020 р.

Німецька мова 2 група, ІІ курс


1. Скачати підручник для 11-го класу Автор С. Сотнікова Г. Гоголєва Німецька мова за посиланням:
2. Опрацювати матеріал на с.64-66
3. Повторювати вивчені слова

Домашнє завдання
Вправа 7 ст. 66 Перепишіть нові слова, знайдіть переклад самостійно. Вивчіть слова напам’ять.

Німецька мова 3 група, І курс

1. Скачати підручник для 10-го класу Автор С. І. Сотникова, Г. В. Гоголєва Німецька мова за посиланнями:

2. Опрацювати матеріал на с.142- 144. С.145-146
3. Повторити вивчені слова.
4. Повторити таблицю утворення різних типів речення

Домашнє завдання: 
Вправа 8, ст.144 ,В.5. ст.146
Перепишіть нові слова, знайдіть переклад самостійно. Вивчіть слова напам’ять.

Всесвітня історія 2 група, ІІ курс

Тема: Урок узагальнення та контролю знань
1. Опрацюйте матеріал § 31. Підручник І. Щупак Всесвітня історія для 11 класЗробіть запис в робочому зошиті із зазначенням теми та дати уроку.
Практична робота.
Прочитайте вислів Збігнєва Бжезінського, американського діяча про крах Радянського союзу с.224.
Дайте відповіді на питання:
1. Чи Ви погоджуєтеся із цим твердженнями?
2. Чи змінилось щось у геополітичній реальності у світі за 10 років з моменту виходу книги «Велика шахівниця..» із зазначеною цитатою?
Також можна надсилати відповіді на електронну пошту
Практичне завдання
Прочитайте вислови, що стосуються проблем війни та миру і переговорів. 
Яка думка Вам найбільш близька? Свою відповідь обґрунтуйте (С.224).
Практичне завдання
Прочитати вислів В. В’ятровича про радянську військову інтервенцію в Афганістані.
1. Чи згодні Ви зі словами В.В’ятровича?
2. Що Ви думаєте про участь українців у бойових діях на території інших держав, у т.ч. Афганістан?

Домашнє завдання
Опрацювати § 31.

середа, 18 березня 2020 р.

Історія України 3 група, І курс

Тема: Україна на початку німецько-радянської війни
1. Опрацюйте матеріал з даної теми, § 32. Підручник О. І. Пометун, Н. М. Гупан Історія України для 10 кл.
Зробіть конспект в робочому зошиті із зазначенням теми та дати уроку.
Дайте відповіді на питання с.209.
Також можна надсилати відповіді на електронну пошту
2. Прочитайте Документи на с.203 про початок війни проаналізуйте див. посилання.
3. Проаналізуйте таблицю «Співвідношення сил на українській ділянці радянсько-німецького фронту 9 червня 1941 р.» с.204. До яких наслідків таке співвідношення сил могло призвести?


Домашнє завдання
4. Визначте та поясніть поняття: мобілізація, тактика «випаленої землі», евакуація, бліцкриг.
Опрацювати текст § 32.

Історія України 2 група, ІІ курс

Тема: Декларація про державний суверенітет України. Революція на Граніті. Перетворення Кримської області в Автономну Республіку.
1.Опрацюйте матеріал з даної теми, § 20. Підручник В. Власов, С. Кульчицький Історія України для 11 кл.
Зробіть конспект в робочому зошиті із зазначенням теми та дати уроку.
Дайте відповіді на наступні запитання.
Також можна надсилати відповіді на електронну пошту
2. Прочитайте фрагменти з Декларації про державний суверенітет України у чому його історичне значення за посиланням!!!
3. Прочитайте Документ 2 зі «Щоденника» Олеся Гончара проаналізуйте див. посилання.
4. Проаналізуйте таблицю-схему. Прокоментуйте твердження, проілюструвавши кожне конкретними історичними фактами за посиланням.

Домашнє завдання
5. Опрацювати текст § 20.

вівторок, 17 березня 2020 р.

Проєкт "План Дій"

"План Дій" від учнівських соціальних проєктів – до громадянської активності

Учасники проєкту «План дій»: учні та учителі загальноосвітніх шкіл і закладів професійно-технічної освіти Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької та Івано-Франківської областей.

Основні завдання проекту: розвиток навичок громадянського активізму учнівської молоді через освіту та безпосереднє залучення їх до локальних соціальних проектів і громадянських ініціатив, а також створення власних соціальних проектів, спрямованих на вирішення проблем місцевої громади.
Проєкт виконує організація «Вчителі за демократію і партнерство» у межах «Програми сприяння громадській активності „Долучайся!“», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.



Amnesty International Ukraine


«Надайте кожній людині всі ті права, які б ви хотіли мати самі» Р. Інгерсон
До Всесвітнього Дня ГідностіВизначаємо що для кожного з нас значить гідність та долучаємось до Марафону написання листів від Amnesty International Ukraine